"Край, в якому ти живеш" Одна Батьківщина, і двох не буває,Місця, де родилися, завжди святі.Хто рідну оселю свою забуває,Той долі не знайде в житті.У рідному краї і серце співає,Лелеки здалека нам весни несуть.У рідному краї і небо безкрає,Потоки, потоки, мов струни, течуть.Тут мамина пісня лунає і нині,Її підхопили поля і гаї.Її вечорами по всій УкраїніСпівають в садах солов ї.І я припадаю до неї устами,І серцем вбираю, мов спраглий води.Без рідної мови, без пісні, без мами збідніє, збідніє земля назавжди
-
-
Любі діти, весна повністю вступає в свої права. Зараз місяць квітень. Назва цього місяця пов’язана з цвітінням квітів. Все частіше і частіше посміхається сонечко, природа навколо одягається в зелену барву, а зранку будить мелодійний спів пташок за вікном. Спостерігаючи за весняною порою порою, українці склали немало приказок і прислів'їв про весну. Прислів'я та приказки про квітень показують наскільки люди завжди чекали приходу весни та спостерігали за змінами в природі. Отож, любі діти, нумо читати і запам'ятовувати. Квітень землю красить. Квітнева турбота зжене з печі. Квітневі струмки землю пробуджують. Квітневий шпак – весни гонець Квітневий квітка ламає сніжок. У квітні земля теплішає і води розливаються. В місяці квітні тримай одяг ближче до тіла. Непостійний обманщик-квітень: на день сім погод. Ні холодніше березня, ні тепліше травня не бував квітень. З квітня земля пріє, вітром і теплом віє Лютий насорит снігом – квітень змиє водою. Квітень з водою — травень з травою. Квітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа. Квітневий сніг такий, як жіночий плач. Мокрий квітень, сухий май — для картоплі буде рай Теплий квітень, мокрий май — буде у стодолі рай. Якщо квітень робить галас, буде зерна і сіна повний запас. Вишні пишно цвітуть — жито рано квітуватиме. Вільха зацвіте — сій гречку. Води дочекалися квітневої — ой же, батенько, квітень! Грім гримить у квітні — шкодить житові і ячменю. Грім гримітиме на початку квітня — буде тепле літо.
-
Немає коментарів:
Дописати коментар